Детский сад №157 Киев

Шановні батьки! Що ж це робиться?Заклад дошкільної освіти №157 ! Сьогодні о 10годині зайшла занести своїй донечці Наталці шапку в садочок Група “05” і ледве не втратила свідомість. Вихователь РИБАЛЬЧЕНКО НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА підійшла до мене і вимагала здати гроші на " НУЖДЫ ГРУППЫ" при цьому вона ледве стояла на ногах. Від неї просто несло перегаром. Коли я запитала чому вона в токому стані вона послала мене " НА Х*Й" і зачинилась в туалеті. Я підійшла до директора Ярощук Тетяні Святославівни і поскаржилась на дії виховательки - на що отримала відповідь " У нашей колеги День Рождения - мы что не моем отметить, мы что не люди?" І як таким людям ми можем довірити виховання наших дітей? Який жах!! Ми саме розглядаємо запрошення у цей садок.. Не знали, що тут така ситуація.

Оскільки самій доводилося працювати вихователем (хоч і не в цьому садку), можу сказати, що в чомусь працівників ДНЗ № 157 можна виправдати, а в чомусь потрібен певний наганяй. Серед факторів, що можуть виправдати: 1. Непристойно низька зарплата (не надто щасливим будеш щодня на 1200 грн.:30 днів= 40 гривень на прожиття). //Я вже чую обурені крики сварливих мам: "Не подобається - хай валять працювати деінде". 2. Інфраструктура садка "лишає бажати кращого", а точніше - це майже жахливо. (Майданчики з однією вірандою на 3 групи, кількома підфарбованими колесами; щось схоже на забор, який схилився в різних напрямках, наче прохаючи про допомогу... - цей список можна продовжувати і продовжувати) 3. Все, чим граються, з чого їдять, п'ють, ліплять, на чому малюють, сплять, ходять в туалет... - ВСЕ, що потрібно для нормальної життєдіяльності наших діток, любі мамочки, - все це забезпечується ТІЛЬКИ нами - батьками. Держава нехтує, і доводиться брати все в свої руки. Це виливається в періодичні "побори" - близько "аж" 500 гривень у РІК. 4. Харчування також, м'яко кажучи, не призначене для підготовки майбутніх космонавтів, тут бракує м'яса, риби і яєць, бувають перебої з деякими молочними (кисломолочними) продуктами. Держава виділяє мізер на харчування наших дітей, ми доплачуємо решту - близько 15 гривень у день. Як виявляється, цього замало. Як із цим боротися - треба вирішувати. Щодо того, за що особисто мені, якби я робила так, як вихователі 157-го садка, дали б гарної прочуханки: 1. Відсутність організованої ігрової діяльності "вихователь - діти" на вулиці. Замість хороводів, стрибків у "класики", "Гусей-лебедів"... - купка вихователів з усіх груп, діти за майданчиками, подекуди вперемішку з дітьми інших груп - все це, любі, - результат небажання. Щось проводити, якось втішити, чимось зайняти. На це можна знайти безліч відмовок, але факт залишається фактом. 2. Конспектування планів не під час тихої години. Шановні, мені у свій час казали: "Замість тебе можна було б поставити до цих дітей і задрипаного сторожа. Виконуй свою роботу. " Як педагог, я розумію, що писанини справді чимало. А вдома її писати бажання немає. Але є тиха година. Не для триндіння по телефону чи лазіння по інтернету, а для частини вашої роботи - для писанини. Я вважаю, вихователь має знаходитись біля дітей : на килимку, за столиками, але не за столом. Хочу сказати кілька сліва на рахунок групи "П'ятачок", оскільки трохи згадували про неї у відгуках. Вихователь Наталія Михайлівна працює на два фронти (вихователь - методист), і, по-моєму, робить це якщо не на "відмінно", то на "добре", враховуючи, що в групі біля 25 дітей, є діти переселенців, і кілька важких "екземплярів". Не буду казати за всіх дітей, оскільки сама чула від мам скарги про "погану групу", але моя дитина ходить у садок із задоволенням. І щодня охайна, інколи трохи голодна, але в цілому нагодована, радісна повертається зі мною додому. Загалом, шановні мами, задайте собі одне питання: "Якщо мені не подобається жахливе поводження в садку 157 з моєю дитиною, чому б не перейти до іншого садка, розглянути варіанти приватних днз за 5000 в місяць, врешті, найняти няню?" Кілька порад для налагодження стосунків з персоналом людей, які будуть займатись вашою дитиною. Постарайтесь більше цікавитись у вихователя вашим малюком, запитувати, радитися. Періодично запитуйте, чи не потрібна якась допомога для групи (пошук чогось в інтернеті, роздрук, що завгодно). Ідіть на компроміси, і вирішуйте все РОЗМОВОЮ. Щасти вам!

Начну с заведующей, я была у нее 3 раза в кабинете, и каждый раз играл шансон! Она говорила обо мне с воспитателем в третьем лице в моем присутствии. Попали мы в группу "Пятачок". Ребенок несколько раз жаловался, что воспитательница орет на них, как лев. На 7-й день ребенок при переодевании домой сказал, что Наталья Михайловна ударила его по лицу. При ней это подтвердил, показал как. Заведующая с порога, как попугай, повторяла "Цього не може бути, бо бути не може". Слова ребенка подтвердил психолог, хоть я ребенку и так верю на 100%. Сын говорил, что этот "воспитатель-методист" била и другого мальчика. Фамилия этой бабищи Мельник. Была жалоба в районо, после которой они якобы взяли садик на контроль, полчаса извинялись, но никого не уволили. Мы уже месяц ходим в другой садик, небо и земля, ребенок о новой воспитательнице говорит: "Она нас иногда обнимает, потому что она добрая". Гуляют на улице каждый день! А в 157 за 7 дней выводили детей аж 1 раз.Я никому не рекомендую этот садик.

В этом садике очень много зависит от группы в которую попадет ребенок, вернее от воспитателя который руководит группой. Одни действительно воспитывают и смотрят за детьми, а другие просто на работу ходят. Все остальное там не вызывает нареканий. Людмила, вы не могли бы о воспитателях рассказать, в какую группу лучше попасть? Знаю, что в ясельной группе есть Надежда Николаевна, как она к детям? Любят ли детки ходить в сад? Других воспитателей не знаю. Интересует ясельная группа и младше-средняя.Можно на почту [email protected] Буду признательна.Если можно, тои мне на почту, вдруг Вы можете что-то сказать о воспитательнице Наталье Михайловне?заранее благодарна[email protected]