АУДИТОРСКАЯ КОМПАНИЯ «ОСТ-АУДИТ»

Ми всі віримо в диво, хтось більше, а хтось менше. Але не всі здогадуються, що подорож в Світ дивовижного бере початок саме тут. Найкращий час для початку цієї подорожі – саме ця мить. Ставши на цей шлях, ми підіймаємося над усім звичайним і повсякденним до чогось значного, до того, що ми звикли відносити до вимислу, але насправді воно у нас під рукою, тут і зараз. Цей шлях існує поза часом, всюди і ніде. Він належить кожному і нікому. Тому необхідно творити, щоб зробити краще те, що вже належить нам. Жити - це означає мати право говорити все, що ми хочемо, бути тим, ким ми хочемо бути, робити те, що ми хочемо робити. І бути живим - значить бути вільним від руйнуючих нас наших страхів про сенс життя, що висушує багатьох з нас, визнаємо ми це чи ні. І немає в нашому житті правил або жорстких приписів, але є наше власне ставлення до життя. Воно і визначається нашою реакцією на події. Тому, справжнє життя справжньої людини, це дуже цікавий шлях. І найголовнішим тут є сам Шлях.

Ми вчимося, працюємо, творимо і знову вчимося. На шляху бувають дуже різні напрямки діяльності, іноді навіть зовсім протилежні один одному (на перший погляд). Але все це є одним цілісним шляхом, який формує наш світогляд і визначає рівень нашого існування.

Свій шлях маю і я. Багато чого було на цьому шляху… Взагалі відбувається все так: які думки-такі і дії, які дії – такі і події, які події – така і доля… Отримавши чергову, необхідну в існуючий системі освіту для отримання сертифікату аудитора, я почав свою діяльність в сфері аудиту з 1995 року і до цього часу із радістю виконую цю місію.

Взагалі, аудитор, це не тільки ‘сертифікат аудитора’, це людина – гравець, яка в достатньому обсязі опанувала: бухгалтерський облік, оподаткування, юриспруденцію, економіку, банківські справи, фінанси, прикладні і спеціальні знання та навики, ізотеричні знання та багато чого іншого.

Найголовнішим із переліченого є реальне знаходження самого аудитора в вищих просторах буття і його спроможність сприяти підняттю в ці простори своїх клієнтів. Все це є тоді, коли аудитор - людина освятила себе і навколишній простір за допомогою технології «Живе Слово». В результаті і у клієнтів аудитора прояснюється свідомість, поліпшується здоров’я, гармонізуються стосунки з ближніми, влаштовується доля, бізнес... При безпосередньому застосуванні самими клієнтами технології «Живе Слово», вони поступово виходять з простору боротьби і потрапляють у простір пригод та простір волі, де знаходять подібних до себе і створюють з ними організовану громаду. Всесвітня ж мережа таких громад формує оновлену українську націю і нову українську державу. Таким чином, головним завданням людини - аудитора є сприяння і виконання еволюційного завдання України – здійснення стрімкого і рішучого переходу у простір волі.

Генеральний директор ТОВ «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ ОСТ-АУДИТ» С.Остапенко

Хай

«Людський світ має 4 рівні існування.

Найнижчий – це простір страждань. У ньому нині перебуває значна частина українців. Вони зневірені, майже все бачать у темних тонах, а відтак генерують негативні емоції, притягуючи до себе нові нещастя.

Другий рівень – це простір боротьби. У ньому перебуває більшість українців. Вони борються за життя, відбиваються від хижаків, шукають порятунку. Тут також переважають негативні емоції, а навколишній світ сприймається як щось вороже й небезпечне.

Третій рівень – це простір пригод. Чимраз більше наших братів і сестер переходить у цей простір. У ньому також панує боротьба, проте вона вже насичена ігровим азартом, змагальністю, вірою у власні сили, прагненням самоствердження.

Найцікавіше ж – на четвертому рівні. Це простір волі. В ньому відчуваєш себе улюбленою дитиною Божою, паном-господарем своєї долі, перед яким відкриті тисячі доріг у світле майбутнє. Тут панують душевний спокій і любов, оптимізм і безстрашність, впевненість у власних силах і здатність йти в лобову атаку. Ознакою утвердження в цьому просторі є наявність достатньої кількості вільного часу. Людина волі перестає хвилюватися і метушитися, бо знає: часу в неї стільки, скільки потрібно, – не більше й не менше...»