Воєнний стан в Україні діє безперервно з ранку 24 лютого 2022 року. За цей час його продовжували вже близько дев’ятнадцяти разів, і кожне таке рішення Верховної Ради сприймається суспільством як черговий необхідний крок у відповідь на триваючу агресію. Багато хто досі шукає в законах приховану «стелю» — три, п’ять чи десять продовжень. Насправді її немає.
Законодавство побудоване так, щоб режим міг існувати рівно стільки, скільки зберігається реальна загроза незалежності, територіальній цілісності та безпеці держави. Це не бюрократична формальність, а механізм, що дозволяє владі оперативно реагувати на зміну ситуації на фронті без необхідності щоразу переписувати Конституцію.
Саме тому питання кількості продовжень воєнного стану в Україні залишається одним із найчастіших юридичних запитів останніх років. Розберемося спокійно і по суті, що саме записано в законі, як працює процедура і чому обмежень за кількістю разів немає.
Правова основа: що говорить закон
Основний документ — Закон України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12 травня 2015 року (у редакції станом на 2026 рік). Він визначає воєнний стан як особливий правовий режим, який вводиться у разі збройної агресії чи загрози нападу. Строк дії режиму кожного разу фіксується в указі Президента. Закон не містить жодної норми, яка б обмежувала максимальну кількість продовжень або загальну тривалість.
У тексті закону відсутня будь-яка згадка про ліміт на кількість продовжень воєнного стану. Режим триває стільки, скільки існує реальна загроза.
Процедура виглядає так. Рада національної безпеки і оборони подає пропозицію. Президент видає указ про продовження. Верховна Рада протягом двох днів без додаткового скликання розглядає і затверджує цей указ окремим законом. Після закінчення зазначеного в указі строку режим автоматично припиняється, якщо не буде нового рішення про продовження. Президент також має право скасувати воєнний стан достроково — як на всій території, так і в окремих місцевостях — якщо загроза зникне.
Для порівняння: надзвичайний стан має чіткі часові рамки (загалом не більше 60 діб з можливістю одноразового продовження). Воєнний стан таких рамок не має саме тому, що війна не підпорядковується календарю.
Як це виглядає на практиці з 2022 року
Перший указ № 64/2022 від 24 лютого 2022 року запровадив воєнний стан на 30 діб. Наступні два продовження також були тридцятиденними. З травня 2022 року стандартним став дев’яностоденний період. Кожне рішення оформлювалося окремим законом Верховної Ради.
Станом на літо 2026 року воєнний стан продовжували вже близько 19 разів. Останнє на момент підготовки матеріалу продовження (квітень 2026 року) діяло з 4 травня 2026 року строком на 90 діб — до 2 серпня 2026 року. Процес став рутинним: більшість депутатів голосує «за», рішення ухвалюється швидко, і суспільство вже звикло до цього циклу.
| Етап | Період дії | Тривалість | Особливості |
|---|---|---|---|
| Початкове введення | 24.02.2022 – 26.03.2022 | 30 діб | Указ № 64/2022 |
| Ранні продовження | березень – травень 2022 | по 30 діб | Три короткі цикли |
| Перехід на 90 діб | з 25.05.2022 | 90 діб | Стало стандартом |
| Останні цикли | 2025–2026 роки | по 90 діб | Близько 19-го продовження до 02.08.2026 |
Дані узагальнені на основі офіційних указів Президента та законів Верховної Ради.
Така гнучкість дозволяє не прив’язувати оборону країни до штучних календарних обмежень. Водночас вона породжує суспільні дискусії про баланс між безпекою та обмеженнями прав громадян.
Чому міф про «три рази» так стійкий
Найпоширеніша помилка — плутанина з надзвичайним станом. Люди часто переносять норми одного режиму на інший. Юристи неодноразово пояснювали: у Законі «Про правовий режим воєнного стану» немає формулювань на кшталт «не більше трьох разів» чи «максимум один рік». Кожне продовження — це самостійне рішення, яке базується на оцінці поточної загрози.
На практиці Верховна Рада майже завжди підтримує укази Президента значною більшістю голосів. Процес став передбачуваним, але не формальним: депутати отримують інформацію від військових і Ради національної безпеки і оборони, і рішення ухвалюється саме в контексті реальної ситуації на фронті.
Що змінює тривале продовження воєнного стану
Довготривала дія режиму має конкретні правові наслідки. Обмежуються окремі конституційні права (зокрема, право на мирні зібрання, страйки, проведення виборів). Діють особливі правила трудових відносин, мобілізації, перетину кордону. Військові адміністрації отримують розширені повноваження.
Воєнний стан може діяти як на всій території України, так і в окремих місцевостях — залежно від характеру загрози.
При цьому закон чітко визначає, що будь-які обмеження мають бути тимчасовими і зумовленими саме загрозою. Після скасування режиму більшість обмежень автоматично припиняються, а деякі питання (наприклад, невикористані дні відпусток) переносяться на період після закінчення воєнного стану.
Важливо розуміти: відсутність ліміту на кількість продовжень не означає безконтрольності. Кожне рішення проходить через Верховну Раду, а скасування можливе в будь-який момент, якщо загроза буде усунена.
Практичні аспекти для громадян
Для більшості людей тривале продовження воєнного стану означає продовження дії мобілізаційних заходів, особливого режиму в’їзду-виїзду, обмежень на проведення масових заходів. Водночас саме цей режим дозволяє зберігати обороноздатність і координувати дії всіх гілок влади в умовах повномасштабної війни.
Юристи підкреслюють: питання не в тому, «скільки разів можна», а в тому, «чи існує ще загроза». Поки відповідь ствердна — механізм продовження залишається законним і необхідним інструментом.
Станом на середину 2026 року воєнний стан залишається чинним, і немає законодавчих підстав вважати, що його неможливо буде продовжити знову. Єдиною умовою припинення залишається зникнення реальної загрози незалежності та територіальній цілісності України. Саме ця логіка закладена в основу чинного законодавства і підтверджується багаторічною практикою його застосування.
Leave a Reply