Отримання спадщини часто супроводжується не лише емоційними переживаннями, а й питаннями про податки. Багато хто вважає, що будь-яке майно, яке переходить у власність після смерті родича, автоматично обкладається податком. Насправді в українському законодавстві існує чітка система, яка звільняє від сплати цілу групу осіб.
Станом на 2026 рік правила визначає стаття 174 Податкового кодексу України. Розмір податку на доходи фізичних осіб і військового збору залежить від ступеня споріднення між спадкодавцем і спадкоємцем, а також від того, чи є вони резидентами України. Найближчі родичі взагалі не платять нічого.
Розуміння цих норм дозволяє уникнути зайвих витрат і правильно оформити документи у нотаріуса. Нижче розберемо, хто саме звільнений від сплати, які ставки діють для інших категорій і на що звернути увагу при оформленні.
Хто повністю звільнений від сплати податку
Нульова ставка застосовується до членів сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Це прямо закріплено в підпункті «а» пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу.
До першого ступеня належать:
- батьки спадкодавця;
- діти, у тому числі усиновлені та народжені після смерті спадкодавця;
- чоловік або дружина.
Другий ступінь охоплює рідних братів і сестер, бабусь і дідусів з обох сторін, а також онуків. Для всіх цих осіб вартість успадкованого майна — нерухомості, грошей, транспортних засобів чи майнових прав — не оподатковується ані податком на доходи, ані військовим збором.
Важливо: оціночна вартість об’єктів у таких випадках не визначається. Нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину без додаткових розрахунків податку.
Члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення не подають податкову декларацію щодо спадщини, якщо немає інших доходів, які підлягають декларуванню.
Додаткові пільги для окремих категорій осіб
Окрім близьких родичів, нульова ставка поширюється на деякі соціально захищені групи незалежно від ступеня споріднення. Це передбачено підпунктом «б» пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу.
Звільнення діє для:
- осіб з інвалідністю I групи;
- дітей-сиріт;
- дітей, позбавлених батьківського піклування;
- дітей з інвалідністю (щодо певних видів майна).
Пільга стосується вартості нерухомості, рухомого майна та деяких інших об’єктів, зазначених у пункті 174.1 статті 174. Якщо особа з інвалідністю I групи успадковує квартиру від дальнього родича чи навіть сторонньої людини, податок не нараховується. Те саме правило працює для дітей-сиріт і дітей без батьківського піклування.
На практиці нотаріус вимагає документи, що підтверджують статус: довідку МСЕК, рішення органу опіки або відповідне посвідчення. Без цих паперів пільга не застосовується автоматично.
Які ставки діють для інших спадкоємців
Якщо спадкоємець не входить до кола близьких родичів і не має права на спеціальну пільгу, податок сплачується. Для резидентів України, які не є членами сім’ї першого чи другого ступеня, ставка становить 5 % податку на доходи фізичних осіб і 5 % військового збору. Разом це 10 % від оціночної вартості майна.
Коли хоча б одна зі сторін — спадкодавець або спадкоємець — є нерезидентом України, застосовується ставка 18 % податку на доходи плюс 5 % військового збору. У такому випадку споріднення вже не має значення. Навіть син, який постійно проживає за кордоном і не є податковим резидентом України, сплачує повну суму.
| Категорія спадкоємця | Ставка ПДФО | Військовий збір | Загальне навантаження |
|---|---|---|---|
| Члени сім’ї 1–2 ступеня споріднення | 0 % | 0 % | 0 % |
| Особи з інвалідністю I групи, сироти, діти з інвалідністю (за певних умов) | 0 % | 0 % | 0 % |
| Інші резиденти України | 5 % | 5 % | 10 % |
| Нерезиденти або спадщина від нерезидента | 18 % | 5 % | 23 % |
Дані наведені згідно з положеннями Податкового кодексу України та роз’ясненнями Державної податкової служби станом на 2026 рік.
Як визначається вартість і коли сплачується податок
Для об’єктів, що оподатковуються за ненульовою ставкою, потрібна оцінка. Нерухомість оцінюють сертифіковані оцінювачі, транспортні засоби — за середньоринковою вартістю або експертним висновком. Грошові кошти беруться в номіналі.
Спадкоємець-резидент, який сплачує податок, може зробити це двома способами: до нотаріального оформлення або пізніше — через річну декларацію про майновий стан і доходи. Декларацію подають до 1 травня року, що настає за роком отримання спадщини, а сплачують податок до 1 серпня.
Нерезиденти зобов’язані сплатити всю суму до видачі свідоцтва про право на спадщину. Без квитанції про сплату нотаріус документи не видасть.
Якщо спадкоємець отримав майно від близького родича, оцінка вартості не потрібна, а декларацію подавати не треба.
Практичні нюанси оформлення
Ступінь споріднення підтверджується свідоцтвами про народження, шлюб, усиновлення. Іноді нотаріус просить додаткові довідки з органів реєстрації актів цивільного стану, особливо якщо документи видані давно або за кордоном.
Усиновлені діти прирівнюються до рідних. Онуки також входять до другого ступеня навіть тоді, коли батьки (діти спадкодавця) померли раніше. Бабусі й дідусі з боку матері та батька мають однаковий статус.
Вітчим, мачуха, дядько, тітка, двоюрідні брати й сестри, племінники до кола близьких родичів не належать. Для них діє ставка 5 % плюс військовий збір, якщо всі сторони — резиденти.
Під час воєнного стану окремі строки оформлення спадщини були подовжені, проте податкові ставки та підстави для звільнення залишилися без змін. Актуальні роз’яснення регулярно публікує Державна податкова служба.
Що варто перевірити перед зверненням до нотаріуса
Перед поданням заяви про прийняття спадщини варто зібрати повний пакет документів, що підтверджують споріднення. Якщо є сумніви щодо статусу резидента, краще заздалегідь проконсультуватися з податковим консультантом. Нерезидентський статус визначається за правилами Податкового кодексу: особа вважається резидентом, якщо має постійне місце проживання в Україні або центр життєвих інтересів тут.
Також важливо пам’ятати: відмова від спадщини позбавляє і права на майно, і обов’язку сплачувати податок. Відмову оформлюють у нотаріальному порядку протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У більшості сімейних випадків податок на спадщину в Україні не сплачується саме тому, що законодавець свідомо захистив найближче коло родичів. Знання цих правил дозволяє спокійно пройти процедуру оформлення і зосередитися на головному — збереженні сімейного майна.
Офіційні норми містяться в Податковому кодексі України. Актуальні роз’яснення щодо декларування та сплати можна знайти на порталі Державної податкової служби.
Leave a Reply