Підозріла група людей біля лісосмуги, на околиці села чи навіть у міському парку — ситуація, з якою українці стикаються вже не перший рік. Диверсійно-розвідувальні групи противника діють тихо, маскуючись під цивільних, і саме пильність звичайних людей часто стає першим рубежем захисту. Ваша реакція в такі хвилини може врятувати не лише вас, а й цілу громаду.
Головне правило звучить просто: не героїзувати, не наближатися і не втрачати холодної голови. Професійні диверсанти підготовлені, озброєні і готові застосувати силу проти будь-кого, хто становить загрозу. Ваше завдання — зафіксувати максимум деталей і швидко передати інформацію тим, хто вміє працювати з такими загрозами.
Ця інструкція зібрана на основі рекомендацій Служби безпеки України та Національної поліції, актуальних станом на 2026 рік. Вона допоможе діяти чітко навіть у стресі.
Як розпізнати можливу ДРГ
Члени диверсійно-розвідувальних груп рідко виглядають як класичні «бойовики з фільмів». Частіше вони намагаються злитися з місцевими. Звертайте увагу на кілька типових ознак.
Люди з вираженим російським акцентом, які погано орієнтуються на місцевості і постійно уточнюють дорогу. Ті, хто просить телефон «просто подзвонити», цікавиться розташуванням військових об’єктів, блокпостів чи критичної інфраструктури. Часто фіксують місцевість на камеру телефону або ставлять мітки на деревах, парканах, дахах. Одяг може бути звичайним, але з рюкзаками незвичної форми, тактичним взуттям або радіостанціями, які погано приховані.
Групи по 3–6 осіб, які тримаються осторонь натовпу, уникають зорового контакту і пересуваються переважно пізно ввечері або рано вранці. Іноді використовують цивільний транспорт з номерами інших регіонів або взагалі без номерів. Одна-дві ознаки ще не означають небезпеку — серед переселенців і біженців теж трапляються люди, які плутають вулиці. Але поєднання кількох факторів уже привід для пильності.
Ваша безпека завжди важливіша за будь-яку «героїчну» спробу самостійно розібратися в ситуації.
Покроковий алгоритм дій
Перший крок — зберігати спокій. Паніка заважає запам’ятати деталі, а саме вони критично важливі. Не кричіть, не біжіть різко і не привертайте увагу.
Другий — тримати дистанцію. Не підходьте ближче ніж на 50–100 метрів. Не намагайтеся перевірити документи, заговорити чи «просто подивитися». Не показуйте свої документи, не підказуйте дорогу і не давайте телефон. Якщо телефон уже дали — запам’ятайте номер, на який дзвонили.
Третій — фіксувати інформацію. Запишіть або запам’ятайте:
- точний час і місце (орієнтири, координати з телефону);
- кількість осіб, орієнтовний вік, стать, зріст;
- особливі прикмети — шрами, татуювання, колір волосся, акцент;
- одяг, взуття, наявність рюкзаків чи сумок;
- транспорт: марка, колір, номери, напрямок руху;
- зміст розмови, якщо чули.
Фотографувати варто лише тоді, коли це абсолютно безпечно і не видає вас. Краще взагалі обійтися без камери, ніж ризикувати.
Четвертий — відійти в безпечне місце. Зайдіть за будівлю, у двір, у магазин — туди, де вас не видно. Лише після цього телефонуйте.
П’ятий — негайно повідомити. Чим швидше інформація дійде до спеціалістів, тим вищі шанси нейтралізувати загрозу на ранній стадії.
Після повідомлення не поширюйте деталі в соцмережах і не обговорюйте з сусідами. Це може попередити саму групу.
Куди і як повідомляти у 2026 році
Актуальні канали зв’язку працюють цілодобово. Ось основні:
| Канал | Контакт | Що можна передати |
|---|---|---|
| Національна поліція | 102 | Голосове повідомлення з деталями |
| Гаряча лінія СБУ | 1516 (безкоштовно) | Інформація про підозрілих осіб, диверсії, вербування |
| Старий номер СБУ | 0 800 501 482 | Продовжує працювати |
| Чат-бот СБУ | @spaly_fsb_bot у Telegram | Текст, фото, координати, анонімно |
| Електронна пошта СБУ | callcenter@ssu.gov.ua | Детальний опис з вкладеннями |
Дані таблиці базуються на офіційних повідомленнях Служби безпеки України.
Якщо поруч є військові, прикордонники чи співробітники територіальної оборони — попередьте їх, але тільки якщо це не створює додаткового ризику для вас. У прикордонних областях іноді діють локальні гарячі лінії військових адміністрацій — їх номери публікують на офіційних ресурсах громад.
При дзвінку або повідомленні говоріть чітко: місце, час, кількість людей, напрямок руху, прикмети. Оператори звикли до стресових дзвінків і допоможуть структурувати інформацію.
Чого категорично не можна робити
Не намагайтеся затримати підозрілих самостійно. Навіть якщо здається, що у вас є перевага в кількості. Диверсанти треновані і озброєні — будь-яка спроба «героїзму» може закінчитися трагедією.
Не поширюйте неперевірену інформацію в чатах і соцмережах. Паніка і чутки лише допомагають противнику. Не чіпайте можливі мітки на деревах чи стінах — закидайте їх піском або землею і повідомляйте про місцезнаходження.
Не ігноруйте підозру тільки тому, що «може, це просто дивні люди». Краще зайвий раз перевірять, ніж пропустять реальну загрозу.
Навіть анонімне повідомлення через чат-бот може стати вирішальним. Конфіденційність звернень гарантується.
Особливості в різних умовах
У місті тримайтеся людних місць після повідомлення. У сільській місцевості або лісі відходьте в бік житлових будинків або відомих вам стежок. Якщо ви за кермом — не зупиняйтеся поруч із підозрілою групою, проїжджайте далі і телефонуйте вже з безпечної відстані.
У темну пору доби фіксуйте більше деталей освітлення, звуків, запахів. Якщо група рухається з рюкзаками в бік критичної інфраструктури — це особливо важлива інформація.
Дітям і підліткам варто пояснити простими словами: якщо побачив щось дивне — не підходь, розкажи дорослим і разом повідомте. Багато випадків успішного виявлення починалися саме з уважних школярів.
Пильність громадян уже не раз зривала плани ворожих груп. Кожне точне повідомлення — це не просто «дзвінок у поліцію», а реальний внесок у безпеку свого міста чи села. Дійте спокійно, чітко і без зайвого ризику — і ви зробите все, що залежить від цивільної людини.
Leave a Reply