Коротко
- Декоративну штукатурку ділять за в’яжучим (мінеральна, акрилова, силікатна, силіконова, вапняна) і за фактурою (короїд, баранець, венеціанка, травертин, шовк, бетон).
- Для фасаду з пінопластом беруть акрил або силікон. Для мінеральної вати акрил майже завжди помилка: стіна має віддавати пару.
- Венеціанка, марморіно і травертин — різні речі. Перша блищить як полірований камінь, друга м’якша й кам’янистіша, третя з «порами» вапняку.
- Витрата залежить від зерна: у короїда 2 мм це близько 2,7 кг/м² за технічними картами Ceresit, а не «мішок на кімнату навскидку».
- Найдорожче не банка, а підготовка стіни. Погана шпаклівка проступить крізь тонкий шар швидше, ніж ви встигнете повезети гостей.
- У ванній класична венеціанка без захисту — слабкий варіант. Там логічніші мікроцемент, таделакт або закриті полімерні системи.
Список вище — орієнтир, не догма. Нижче розкладаю типи так, щоб у магазині з відром у руках було зрозуміло, що саме купуєте. Далі йдемо від хімії до картинки на стіні.
Види декоративної штукатурки — це не один матеріал із різними кольорами, а кілька родин покриттів. Одні тримають фасад десятиліттями, інші імітують мармур у вітальні, треті дають «бетон» у стилі лофт. Якщо шукаєте, чим замінити шпалери й звичайну фарбу, відповідь починається з двох питань: де буде покриття і який ефект вам потрібен.
За складом суміші різняться в’яжучим. Мінеральні сохнуть і «дихають», акрилові еластичні, силікатні чіпляються до мінеральної основи, силіконові відштовхують бруд і пропускають пару. Окремо стоять вапняні маси — венеціанка, марморіно, таделакт — вони тверднуть ще й через карбонізацію гашеного вапна.
За виглядом словник зовсім інший: короїд, баранець, шуба, мозаїка, шовк, травертин, гротто, карта світу, мікроцемент. Ці дві осі люди плутають постійно. У практиці я вже кілька разів бачив, як замовляють «силіконовий короїд у спальню», бо сусід так зробив на фасаді. Потім дивуються, чому стіна біля ліжка нагадує цоколь новобудови.
Дві осі, без яких легко купити не те
Перша вісь — хімія. Вона вирішує, чи покриття переживе дощ, чи не замкне вологу в утепленні, чи не потріскає на гіпсокартоні. Друга — малюнок поверхні: камінь, тканина, кора дерева чи свіжий бетон. Осі незалежні. Короїд буває мінеральний, акриловий і силіконовий.
Венеціанка теж буває вапняна і акрилова «під мармур» із гіпермаркету. Зовні схоже, за поведінкою — ні. Ще один поділ простіший, і його теж ігнорують: інтер’єр чи фасад. Фасадні суміші тримають мороз і зливу, інтер’єрні — дотик руки щодня.
- Фасад по пінополістиролу — акрил або силікон, зерно 1,5–2,5 мм.
- Фасад по мінеральній ваті — силікат, силікон або силікон-силікат. Акрил сюди не ставте.
- Суха вітальня — майже все, від шовку до венеціанки.
- Кухня й коридор — фактури, які миються, без глибоких борозен під жир і пил.
- Мокрі зони — мікроцемент, таделакт, системи з гідроізоляцією під ними.
Спочатку місце й основа, потім ефект, і лише потім колір із каталогу. Колір заколерувати можна. Паропроникність — ні.
Види за складом: від цементу до вапна
Саме склад визначає, як покриття старіє. Фактуру можна повторити різними сумішами. А ось «дихає / не дихає» і «тріскає / тягнеться» — уже хімія в’яжучого.
Мінеральна
Суха суміш на цементі, іноді з вапном: розвели водою, нанесли, затерли. Після висихання майже завжди фарбують, бо палітра в масі обмежена. Паропроникність висока, ціна найнижча серед фасадних. Мінус — жорсткість і волосяні тріщини на рухомій основі. На об’єктах часто беруть Ceresit CT 35 (короїд) і CT 137 (камінцева), зерно 2,5 мм.
Акрилова
Готова паста у відрі, колерується в масі, еластична, добре тримається на пінопласті. Колір стабільніший, ніж у мінералки. Головний мінус — низька паропроникність: на ваті й сирих стінах акрил працює як плівка. Ceresit CT 64 — короїд із зерном 2 мм, витрата близько 2,7 кг/м² за картою Henkel; CT 60 дає камінець.
Силікатна
В’яжуче — калійне рідке скло. Суміш зростається з мінеральною основою, має високу лужність, тож грибку жити некомфортно. Паропроникність одна з найкращих, палітра вужча за акрилову. Потрібен свій ґрунт: звичайний акриловий «універсал» тут часто ворог. Для старих будинків і для вати це один із найрозумніших варіантів.
Силіконова і гібриди
Силіконова смола дає те, за що з неї просять гроші: вода скочується, бруд змивається дощем, пара виходить. Ceresit CT 74 (камінець) і CT 75 (короїд) — типові лінійки. Витрата CT 74 із зерном 1,5 мм — близько 2,1–2,5 кг/м², із зерном 2,5 мм уже 3,8–4,0 кг/м². Різниця в міліметрі зерна майже подвоює бюджет матеріалу.
Вапняні декоративні маси
Це вже не фасадна «камінка», а інша культура: гашене вапно, мармурове борошно, тонка кельма. Тверднення йде через карбонізацію: Ca(OH)₂ реагує з CO₂ і дає CaCO₃, тож поверхня з часом твердішає. Сюди входять grassello, marmorino, stucco veneziano, таделакт. Акрилові «венеціанки» з гіпермаркету імітують картинку, але живуть як полімер.
| Тип за складом | Де ставлять | Паропроникність | Що дратує |
|---|---|---|---|
| Мінеральна | Фасад, цоколь, шар під фарбу | Висока | Тріщини, треба фарбувати |
| Акрилова | Фасад по пінопласту, сухі кімнати | Низька | Не на вату і не на сиру стіну |
| Силікатна | Мінвата, старі мінеральні стіни | Дуже висока | Вузька палітра, свій ґрунт |
| Силіконова | Фасад «зробив і забув» | Висока | Ціна |
| Вапняна декоративна | Інтер’єр, інколи захищений фасад | Висока | Майстерність і час |
Таблиця груба. Всередині кожного типу є дешеві й дуже пристойні продукти. Але логіка «акрил на вату не кладемо» від бренду не змінюється.
Фактурні покриття: короїд, баранець, шуба, мозаїка
Це те, що більшість називає «декоративкою» на паркані й фасаді. Малюнок робить не пензель, а зерно наповнювача — мармур, кварц, гранітна крихта. Розмір пишуть на мішку: 1,5 / 2,0 / 2,5 / 3,0 мм. Чим більше зерно, тим грубіша фактура і тим вища витрата.
Короїд
Борозни, ніби жук походив по дереву. Насправді гранули під час затирання пластиковою теркою прокочуються в шарі й виорюють канавки. Напрямок руки задає малюнок: вертикально — «дощ», кругами — хаотичні черв’ячки. Хрест на новобудовах 2010-х усіх уже трохи втомив.
Типова помилка новачка: почати затирати з середини стіни і зупинитися на обід. Короїд не любить стиків «живого» і вже підсохлого. Працюють від кута до кута, на великих площинах — удвох. Занадто тонкий шар дряпає основу, занадто товстий ховає борозни, бо гранулі ніде кататися.
Баранець
Та сама камінцева суміш, але затирають круговими рухами так, щоб зерно лягло рівномірно. Виходить щільна «гусяча шкіра» без довгих борозен. Баранець краще ховає дрібні огріхи основи, ніж короїд. На цоколі виглядає спокійніше і миється простіше: немає канавок під пил.
Люди плутають короїд і баранець навіть на етапі закупівлі. На етикетці шукайте структуру: борозниста чи камінцева, woodworm чи pebble. Різниця не в кольорі кришечки на відрі.
Шуба і мозаїка
Шуба — набризк. Колись віником, тепер частіше хопер-ковшем або валиком «під шубу». Фактура грубіша й «пухнастіша», швидко ховає криву основу. В маленькій квартирі виглядає важкувато, якщо не фарбувати у світлий тон. На господарській прибудові — саме те.
Мозаїчна — кольорова кам’яна крихта в прозорому акриловому чи силіконовому в’яжучому. Цоколі, сходи, зони, які б’ють ногами й мітлою. Добре миється і важко дряпається. В інтер’єрі легко з’їхати у вигляд під’їзду, тому її частіше тримають знизу фасаду.
- Зерно 1,5 мм — дрібніше, елегантніше, менше ховає нерівності.
- Зерно 2,0–2,5 мм — золота середина для приватного будинку.
- Зерно 3 мм — грубо й витратно, на великій площині «кричить».
Перед замовленням двадцяти мішків зробіть пробний викрас метр на метр на тій же стіні. Короїд у тіні й короїд на південному фасаді — два різних кольори. Навіть якщо код на відрі один.
Інтер’єрні ефекти: мармур, камінь, шовк, бетон
Тут гра не в зерно, а в техніку шарів. Один і той самий матеріал у різних руках дає то «готель у Венеції», то плямисту шпаклівку. Тому дивіться не тільки банку — дивіться роботи майстра. Бажано не з чужого Instagram, а зі стіни, до якої можна доторкнутися.
Венеціанська штукатурка
Класика: гашене вапно й дрібне мармурове борошно, багато тонких шарів, залізнення кельмою, віск зверху. Полірована венеціанка дає ілюзію глибини, як у полірованого каменю. Англійською її часто збирають під назвою polished plaster разом із марморіно й сграфіто — так описує, зокрема, Wikipedia.
Без залізнення поверхня виглядає каменем і стає крихкішою. Шарів буває від чотирьох до восьми, кожен напівпрозорий. Саме накладання відтінків дає прожилки «як у мармурі». Акрилові версії швидші: менше шарів, простіше новачку, менше «живого» каменя.
За спостереженнями, вісім претензій із десяти до венеціанки — не до матеріалу. Стіна була крива, ґрунт без кварцу, шар поклали товсто, «щоб швидше». Тонке покриття підсвічує кожну ямку. Це не дефект венеціанки, а рентген підготовки.
Марморіно
Теж вапно й мармур, але зерно грубше. Поверхня кам’яниста, з м’яким сатином, без дзеркального блиску grassello. Grassello — найдрібніше мармурове борошно; у деяких італійських системах близько 50 мікрон. Тоді стіна майже як мокрий камінь після полірування.
Марморіно ближчий до вапняку: хочеться провести долонею. У середземноморському стилі й спокійному мінімалізмі він виглядає тихіше за глянцеву венеціанку. Для спальні я б частіше брав саме його, а не дзеркало на стіні.
Травертин і гротто
Травертин імітує однойменний вапняк: горизонтальні прожилки, дрібні каверни. Масу наносять, підсушують і «розкривають» ребром кельми, щіткою або губкою — залежить від школи майстра. Гротто грубіший, печерніший, з глибшою тінню. Карта світу — острови фактури з рваними краями, ніби материки.
Усе це родичі: різна робота інструментом по схожій пасті. Травертин зараз, мабуть, найуніверсальніший «кам’яний» ефект для житла. Не кричить і тримає і світлу кімнату, і класику з молдингами. Гротто на маленькій кухні може зжерти простір, на акцентній стіні в залі — навпаки, збирає кімнату.
Мокрий шовк, оксамит, бетон
Шовк — уже більше декоративної фарби з перламутром, ніж штукатурки в будівельному сенсі. Тонкий шар, перелив, «тканина». Добре виглядає в спальні й у ніші. Погано — у вузькому коридорі з рюкзаками: перламутр збирає кожну подряпину.
Оксамит і вельвет дають матову глибину без сильного блиску. Марсельський віск — фактурна маса плюс лесування, «стара стіна» з потертостями. Для вінтажу це чесніший хід, ніж ще одна венеціанка «під золото». Ефект бетону збирають зі звичайної фактурної пасти: сірий тон, легка хмара, інколи «раковини» опалубки.
Мікроцемент — уже система: ґрунт, кілька шарів цементно-полімерної суміші з кварцом, захисний лак. Товщина часто 2–3 мм, кладуть на стіни, підлогу, інколи на стільниці. Одного разу клієнт приніс фото «венеціанки з ресторану у Львові» — а на фото був мікроцемент на барній стійці. Він обрав мікроцемент, бо стійку протирають щовечора, а віск венеціанки в такому режимі стирається швидше.
Таделакт і сграфіто
Таделакт — марокканська вапняна техніка. Шар ущільнюють каменем, потім натирають оливковим милом. Вапно й мило дають кальцієве мило — тонку гідрофобну плівку. Традиційно так робили цистерни й хамами.
У ванній це красиво, але не «нанес і забув»: потрібен майстер саме з таделакту, а не той, хто глянцює звичайну суміш кельмою. Сграфіто — продряпування верхнього кольорового шару до нижнього. До побутового ремонту стосується слабко, зате ніша в передпокої може вийти єдиною в будинку.
| Ефект | Вигляд | Куди логічно | Складність |
|---|---|---|---|
| Короїд / баранець | Борозни або камінець | Фасад, лоджія, коридор у будинку | Середня |
| Венеціанка | Полірований мармур | Вітальня, кабінет, акцентна стіна | Висока |
| Марморіно | М’який камінь | Житлові кімнати, спальня | Висока |
| Травертин | Вапняк із порами | Майже будь-яка суха кімната | Середня–висока |
| Мокрий шовк | Перламутр, тканина | Спальня, ніша, стеля | Нижча |
| Бетон / мікроцемент | Лофт, моноліт | Кухня, ванна, підлога й стіни | Висока (системою) |
Складність у таблиці — про кількість шарів і ціну помилки. Шовк переробити легше, ніж зіпсовану венеціанку на сорока квадратах. З баранем на фасаді помилитися дешевше, ніж із мікроцементом у душовій.
Як обрати вид під конкретну стіну
Не існує «найкращої» суміші. Є та, що пасує до основи, вологості й того, як ви живете. Нижче — робочий алгоритм, яким користуюся, коли людина приходить із фото і бюджетом «ну щоб гарно».
- Визначте основу: гіпсокартон, бетон, стара цементна стіна, утеплення пінопластом чи ватою.
- Чесно скажіть про вологу: звичайна кімната, кухня з витяжкою, ванна з душем біля стіни.
- Вирішіть, чи це акцент, чи всі площини. Акцент витримує гротто й художню венеціанку. Усі стіни — тихіший травертин, марморіно, дрібний баранець.
- Подумайте, чи будете мити. Діти, собака, вузький коридор — без глибокого короїда.
- Замовте пробний викрас. Не «подивіться на відерце». Метр квадратний на вашій стіні, при вашому світлі.
- Звіряйте витрату з технічною картою, а не з фразою «мішка вистачить».
Для спальні логічніші марморіно або спокійний травертин, ніж глянець. Для фасаду будинку з ватою — силікон або силікат, зерно 1,5–2 мм, баранець, якщо не хочете збирати пил у борознах. Для душової — мікроцемент по гідроізоляції, не «венеціанку, бо красива». Для кухні біля плити — те, що миється без істерики.
Світлі матові фактури збільшують кімнату. Темний глянець її стискає й показує пил. Пігмент у вапняних масах з часом може трохи «сісти», особливо насичені оксиди. Це не брак, це природа вапна. Якщо потрібен стабільний яскравий корал на роки — дивіться в бік якісного акрилу чи силікону.
Типові помилки, через які «не вийшло»
Матеріал рідко винний на сто відсотків. Він просто виконує інструкцію, якої не читали. Ось що ламає покриття найчастіше — і це не теорія з брошури, а те, що потім переробляють.
- Шпаклівка «під шпалери» під венеціанку. Потрібна щільна, шліфована, без борозни від шпателя.
- Ґрунт без кварцу під фактурні пасти. Маса ковзає, зерно збирається острівцями.
- Різні заміси короїда на одній площині. Густина різна — малюнок різний, як смуги на газоні.
- Робота на сонці й вітрі. Фасад схоплюється плямами, затерти рівно вже не встигаєте.
- Акрил по мінеральній ваті. Через рік шукають грибок у пирозі.
- Товстий шар «зараз вирівняємо декоративкою». Вона не чорнова суміш і кривину лише підкреслить.
- Віск на венеціанку «на наступний день, бо треба здати». Підлипло, помутніло, пішли сліди.
Інструмент теж не дрібниця. Для венеціанки — нержавіюча кельма з закругленими кутами, японські шпателі. Для короїда — пластикова терка, не пінопластова «що була в гаражі». Метал на короїді рве малюнок, пластик на венеціанці блиску не дасть.
І ще: не фарбуйте силіконову штукатурку акриловою фарбою, «бо колір не той». Ви вбиваєте паропроникність, за яку платили. Колеруйте масу або беріть фарбу того ж класу.
Скільки це коштує і з чого складається ціна
Цифри скачуть по містах і руках. За відкритими прайсами майстрів в Україні проста фактура часто стартує приблизно від 450–700 грн/м² за роботу, короїд — орієнтовно 230–600 грн/м² за нанесення. Венеціанка ширше: сотні й до тисячі з плюсом за квадрат. «Під ключ» у Києві для спокійних фактур нерідко кладуть у коридор 900–1200 грн/м², художні ефекти — 2000–2800 грн/м² і вище.
Це не прайс-лист, лише порядок величин. У кошторисі дивіться не одну цифру «за метр», а демонтаж, вирівнювання, два ґрунти, масу, фініш і ніші. Матеріал на короїд 2 мм при 2,7 кг/м² з відра 25 кг дає близько 9 м², тож на 40 м² стін — ближче до п’яти відер плюс запас 10%. Дешевий метр без підготовки — найдорожчий, бо його здирають.
У магазинах часто лежать Ceresit, Baumit, Caparol, Kreisel, Anserglob на фасад і Elf Decor, Maxima, Feidal, San Marco, Oikos на інтер’єр. Не женіться за «італійським відром» на криву стіну. І не ставте найдешевший короїд на південний фасад без козирка: дощ і сонце перевіряють пігмент швидше за вас.
Почніть не з кольору. Почніть із місця: фасад чи кімната, вата чи пінопласт, суха стіна чи душ. Потім оберіть родину фактури — камінь, борозни, тканина, бетон. Зробіть пробний викрас. Попросіть у майстра назву системи й технічну карту, не «я завжди так кладу».
Якщо бюджет тісний, краще ідеально підготовлена стіна з чесним баранем, ніж «венеціанка» по хвилях гіпсокартону. Якщо бюджет є і хочеться глибини — марморіно або травертин у спокійному тоні переживуть три моди на яскравий лофт. А короїд залиште фасаду. Він там на своєму місці, і йому там добре.
Leave a Reply