У перші тижні липня 2026 року Близький Схід живе в режимі нестійкого затишшя. Ізраїльські удари по сектору Гази продовжують забирати життя цивільних, попри формальне перемир’я, що триває з жовтня 2025 року. Паралельно Вашингтон і Тегеран намагаються закріпити домовленості щодо Ормузької протоки, а в Лівані ізраїльські підрозділи утримують буферні зони на півдні, тоді як уряд у Бейруті шукає способи відновити повний суверенітет.
Те, що починалося як локальна відповідь на атаку бойовиків ХАМАС 7 жовтня 2023 року, за два з половиною роки перетворилося на регіональний конфлікт із прямим залученням Ірану та Сполучених Штатів. Сьогодні баланс сил виглядає інакше: іранська мережа проксі-груп зазнала серйозних втрат, Ізраїль досяг тактичних успіхів на кількох фронтах, але стійкого політичного врегулювання досі немає. Гуманітарна ситуація в Газі залишається критичною, а будь-які загрози судноплавству в Перській затоці миттєво відбиваються на світових цінах на енергоносії.
Щоб зрозуміти, чому регіон опинився саме в такій точці, потрібно простежити ланцюг ключових етапів.
Від атаки 7 жовтня до регіональної війни
7 жовтня 2023 року бойовики ХАМАС та інших угруповань прорвали кордон і атакували південні райони Ізраїлю. Загинуло близько 1200 людей, понад 250 взяли в заручники. Ізраїль оголосив війну і розпочав масштабну військову кампанію в Газі.
У відповідь «Хезболла» відкрила другий фронт з Лівану, хусити з Ємену почали атакувати судна в Червоному морі, а Іракські шиїтські формування обстрілювали американські бази. Поступово конфлікт переріс у пряме протистояння між Ізраїлем та Іраном.
У червні 2025 року Ізраїль завдав масованих ударів по іранських ядерних і військових об’єктах — так звана «12-денна війна». Ще масштабніша операція стартувала 28 лютого 2026 року: спільні удари США та Ізраїлю по території Ірану, під час яких загинув верховний лідер аятола Алі Хаменеї та значна частина військового керівництва.
| Дата | Етап | Ключові події та наслідки |
|---|---|---|
| 7 жовтня 2023 | Початок | Атака ХАМАС, початок війни в Газі, активація проксі-сил Ірану |
| Червень 2025 | 12-денна війна | Удари Ізраїлю та США по ядерних об’єктах Ірану, загибель низки командирів |
| 28 лютого 2026 | Операція «Епічна лють» | Масштабна кампанія проти Ірану, загибель Хаменеї, закриття Ормузької протоки |
| Квітень 2026 | Перше перемир’я | Домовленості за посередництва США, часткове відкриття протоки |
| Червень 2026 | Флеш-ап та нова угода | Обмін ударами між Іраном та Ізраїлем, меморандум про взаєморозуміння 14–17 червня |
Після таблиці: Ці етапи показують, як локальний інцидент переріс у пряме військове зіткнення наддержав і регіональних гравців. Кожен новий рівень ескалації послаблював іранську «вісь опору», але водночас створював нові ризики для цивільного населення.
Сектор Гази: не війна, але й не мир
Перемир’я в Газі формально діє з жовтня 2025 року. Проте ізраїльські сили контролюють буферну зону, що охоплює понад половину території сектору, і періодично завдають ударів по об’єктах ХАМАС. За даними медичних джерел у Газі, загальна кількість загиблих палестинців з жовтня 2023 року перевищила 73 000 осіб. З моменту перемир’я зафіксовано ще близько 1000 загиблих і понад 3000 поранених.
ХАМАС зберіг присутність у частині сектору, але зазнав серйозних втрат у командному складі та інфраструктурі. У липні 2026 року угруповання оголосило про розпуск своїх урядових структур у Газі, передавши повноваження технократичному комітету відповідно до плану, підтриманого США. Ізраїль наполягає на повному роззброєнні бойовиків як умові подальшого виведення військ.
Гуманітарна ситуація залишається важкою: значна частина інфраструктури зруйнована, тисячі тіл досі під завалами, доступ до медичної допомоги та чистої води обмежений. Міжнародні організації фіксують постійні порушення перемир’я з обох боків, хоча інтенсивність бойових дій значно нижча, ніж у 2023–2024 роках.
Масштаб руйнувань та людських втрат у Газі робить будь-яке повернення до довоєнного статус-кво практично неможливим — регіон потребує масштабної відбудови та нової моделі управління.
Ліван і «Хезболла»: ослаблений, але не знищений
Ізраїль провів низку масштабних операцій проти «Хезболли» у 2024–2026 роках. Було ліквідовано багатьох командирів, зокрема Хассана Насраллу, суттєво скорочено ракетний арсенал угруповання. У березні–червні 2026 року, після втручання «Хезболли» на боці Ірану, ізраїльські сили завдали нових ударів, внаслідок яких, за повідомленнями Al Jazeera, загинуло понад 4300 людей у Лівані.
Ліванський уряд під тиском Вашингтона та внутрішньої опозиції намагається обмежити військову діяльність «Хезболли» та розгорнути армію на півдні країни. «Хезболла» відкидає низку запропонованих угод і продовжує обстріли ізраїльських позицій, хоча й у значно менших масштабах. Ізраїль утримує буферну зону і заявляє про готовність залишатися там доти, доки не буде гарантій безпеки для північних районів країни.
Переговори про повне виведення ізраїльських військ тривають, але просуваються повільно. Багато ліванців, за опитуваннями, підтримують ідею роззброєння угруповання, проте реалізувати це на практиці складно.
Пряме протистояння з Іраном: від ударів до переговорів
Операція лютого–березня 2026 року стала найсерйознішим ударом по іранській військовій машині за останні десятиліття. Було атаковано ядерні об’єкти, бази балістичних ракет та командні центри. Загибель верховного лідера Алі Хаменеї кардинально змінила внутрішню ситуацію в Ірані.
Іран відповів ударами по Ізраїлю та американських об’єктах, тимчасово закрив Ормузьку протоку. У червні 2026 року стався новий обмін ударами: Іран випустив балістичні ракети, Ізраїль завдав відповідних ударів по іранській території та по районах Бейрута. Президент США Дональд Трамп особисто втрутився і домігся припинення вогню.
14–17 червня було підписано меморандум про взаєморозуміння між США та Іраном. Документ передбачає часткове відкриття Ормузької протоки, зняття певних обмежень на торгівлю нафтою та запуск переговорів щодо ядерної програми. Проте вже 7 липня США скасували генеральну ліцензію на продаж іранської нафти, що свідчить про крихкість досягнутих домовленостей.
Загибель Хаменеї та масштабне послаблення проксі-мережі стали переломним моментом: Іран втратив значну частину регіонального впливу, який будував десятиліттями.
Міжнародна дипломатія та роль США
Адміністрація Трампа активно використовує поєднання військового тиску та переговорів. Вашингтон наполягає на повному демонтажі іранської ядерної програми та обмеженні ракетного потенціалу. Ізраїль підтримує жорстку лінію, але іноді розходиться з американськими партнерами щодо темпів і масштабів операцій — особливо в Лівані.
Європейські країни та арабські держави Перської затоки закликають до стримування та відновлення гуманітарного доступу. Саудівська Аравія звинувачує Іран у атаках на танкери в протоці, що додає напруги. Україна та інші країни, що залежать від стабільності світових ринків енергоносіїв і продовольства, уважно стежать за будь-якими коливаннями цін на нафту та ризиками для судноплавства.
Гуманітарні наслідки та економічний вимір
Окрім прямих жертв, конфлікт спричинив масове переміщення населення: сотні тисяч людей у Газі та Лівані залишилися без даху над головою. Міжнародні організації фіксують нестачу продовольства, медикаментів та чистої води.
Економічно регіональні потрясіння впливають на глобальні ланцюги постачання. Закриття Ормузької протоки навіть на короткий час здатне підняти ціни на нафту на десятки відсотків. Це безпосередньо позначається на вартості пального, логістиці та, зрештою, на добробуті мільйонів людей далеко за межами Близького Сходу.
Ситуація на Близькому Сході у липні 2026 року — це поєднання військових реалій, дипломатичних маневрів і глибоких гуманітарних ран. Військові успіхи Ізраїлю та США послабили іранський вплив, але не створили стійкої архітектури безпеки. Перемир’я тримаються на тонкій нитці взаємних поступок і постійного зовнішнього тиску.
Подальший розвиток залежатиме від того, чи вдасться закріпити червневі домовленості, чи регіон знову ковзне в нову фазу ескалації. Для мільйонів людей, які живуть тут, кожне нове порушення перемир’я — це не просто новина, а чергова загроза життю та майбутньому.
Leave a Reply