Німецькі фізики вперше змоделювали формування гравастарів — гіпотетичних об’єктів, які можуть стати новим сценарієм загибелі масивних зірок. Дослідження провели Даніель Ямпольський та Лучіано Рецолла з Університету Гете.
Що таке гравастар і як він вирішує парадокс Ейнштейна
Концепція гравастара з’явилася 2001 року як альтернатива чорним дірам. Зовні об’єкт майже не відрізняється від них: має величезну масу та високу щільність. Проте всередині все інакше.
Замість сингулярності — нескінченно маленької точки — гравастар має стабільну внутрішню структуру. Немає горизонту подій, з якого не вирветься навіть світло. Тонка оболонка зі звичайної матерії оточує внутрішню частину, заповнену темною енергією. Саме вона створює тиск назовні й зупиняє колапс.
Модель колапсу та «міні-Великий вибух»
Дослідники розрахували, як гравастари можуть утворюватися з хмар матерії. Гравітаційне стиснення запускає вивільнення темної енергії, що спричиняє потужний внутрішній спалах. Цей процес нагадує «міні-Великий вибух» і зупиняє стиснення до появи горизонту подій.
Автори наголошують: гравастари — не заміна чорних дір, а додатковий екзотичний сценарій. Чорні діри залишаються найпростішим поясненням космічного колапсу. Модель теоретична й потребує особливих умов. Фізики закликають наукову спільноту зберігати відкритий підхід до маловивчених станів матерії.
Leave a Reply