Андрій Борисович Єрмак народився 21 листопада 1971 року в Києві. Його біографія — це не просто перелік посад і дат, а історія людини, яка поєднала юридичну точність, творчу енергію кінопродюсера та здатність вести складні переговори в найкритичніші моменти для країни. Від роботи в приватних юридичних фірмах і створення власної медіакомпанії до ролі одного з найвпливовіших соратників Президента Володимира Зеленського — шлях Єрмака демонструє, як несподівані повороти можуть привести до відповідальності за долю держави.
У лютому 2020 року він очолив Офіс Президента України й залишався на цій посаді до листопада 2025 року. За цей час Андрій Єрмак coordinating міжнародну дипломатію, брав участь в організації обмінів полоненими та супроводжував ключові переговори. Сьогодні, коли період його керівництва вже в минулому, постать екс-голови Офісу залишається однією з найяскравіших у сучасній українській політиці — з її злетами, викликами та неоднозначними оцінками.
Його історія цікава не лише фактами, а й тим, як людина з досвідом у кіно та бізнесі змогла адаптуватися до реалій великої політики під час повномасштабної війни.
Дитинство та юність у Києві
Київ 1970-х — місто, де Андрій Єрмак провів перші роки. Народився він у сім’ї, де батько Борис Михайлович працював інженером на заводі «Артем» та в Держкомітеті зовнішньоекономічних зв’язків, а мати Марія Олександрівна приїхала з Санкт-Петербурга. Родина жила в Дніпровському районі столиці. У 1989 році Андрій закінчив середню школу № 259 і навіть трохи попрацював лаборантом у Центральному інституті удосконалення вчителів.
Цей період сформував у ньому дисципліну та інтерес до точних наук, які пізніше стали в пригоді в юридичній практиці. Батьківська лінія мала єврейське коріння, і трагічні сторінки української історії — зокрема загибель родичів у Бабиному Яру — стали частиною сімейної пам’яті. Таке поєднання культур і історичного досвіду, можливо, вплинуло на його подальшу відкритість до міжнародних контактів.
Освіта та перші кроки в юриспруденції
У 1995 році Андрій Єрмак закінчив престижний Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Він здобув ступінь магістра з міжнародного приватного права та кваліфікацію референта-перекладача англійської мови. Того ж року отримав свідоцтво про право на адвокатську діяльність.
Ще під час навчання та одразу після нього працював у приватному секторі — зокрема в юридичній фірмі «Proxen», консультував компанії, в тому числі італійсько-українські проєкти. У 1997 році заснував власну Міжнародну юридичну компанію, яка займалася розробкою законодавства у сфері економічного права та інтелектуальної власності. З 2000 року — член Міжнародної асоціації адвокатів (IBA) та Української асоціації адвокатів.
У 2006–2012 роках на громадських засадах працював помічником народного депутата Ельбруса Тедеєва від Партії регіонів. Цей досвід дав йому розуміння парламентської кухні та зв’язків у різних політичних колах. Паралельно Єрмак очолював громадську організацію «Асоціація власників малого бізнесу та малих архітектурних форм».
Від адвокатури до кінематографа: продюсерські амбіції
На початку 2010-х Андрій Єрмак вирішив спробувати сили в новій сфері. У 2012 році він заснував медіагрупу Garnet International Media Group і став кінопродюсером. Сам він зізнавався, що потрапив у кіно майже випадково — завдяки широкому колу знайомств.
Його дебютна робота — спортивна драма «Правило бою» (2017) про молодого боксера, який через хворобу матері змушений брати участь у боях без правил. Того ж року вийшов українсько-словацький трилер «Межа» (Čiara), де Єрмак виступив співпродюсером. Стрічка отримала приз за найкращу режисерську роботу на 52-му Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах — це стало справжнім проривом для українського кіно на європейській арені.
Фільм «Межа» символічно перегукується з подальшою дипломатичною діяльністю Андрія Єрмака — тема кордонів, контрабанди та моральних виборів стала провісником його майбутніх переговорів про обміни та перемир’я.
Наступні проєкти — молодіжна драма «Сквот32» (2019), «Передчуття» (2020) та серіал «Слов’яни» (2021). Загалом Єрмак продюсував або співпродюсував п’ять кінопроєктів. У 2017 році його обрали членом Української кіноакадемії та Європейської кіноакадемії.
| Рік | Назва | Роль | Примітки |
|---|---|---|---|
| 2017 | Правило бою | Продюсер | Спортивна драма про боксера |
| 2017 | Межа (Čiara) | Співпродюсер | Приз на фестивалі в Карлових Варах |
| 2019 | Сквот32 | Продюсер | Молодіжна романтична драма |
| 2020 | Передчуття | Продюсер | Психологічна стрічка |
| 2021 | Слов’яни | Співпродюсер | Телесеріал |
Після кожного проєкту Єрмак набував нових навичок комунікації та роботи з креативними командами — уміння, яке пізніше стало в пригоді в політиці.
Зустріч, що змінила долю: знайомство з Володимиром Зеленським
Приблизно у 2010 році Андрій Єрмак познайомився з Володимиром Зеленським на телеканалі «Інтер», де майбутній Президент тоді працював. Це знайомство не відразу переросло в політичну співпрацю, але заклало основу довіри. У травні 2019 року, вже після перемоги Зеленського на виборах, Єрмака призначили помічником Президента з питань зовнішньої політики та нагальної дипломатії.
Він швидко увійшов у команду: займався переговорами з Росією, США та ЄС, організовував зустріч у нормандському форматі з української сторони, супроводжував Зеленського майже в усіх закордонних поїздках та брав участь в організації обмінів полоненими. Юридичний бекграунд та досвід роботи з міжнародними партнерами зробили його незамінним у цих процесах.
На посаді керівника Офісу Президента України
11 лютого 2020 року Президент Зеленський призначив Андрія Єрмака керівником Офісу Президента України. Він змінив на цій посаді Андрія Богдана. Одночасно Єрмак увійшов до складу Ради національної безпеки і оборони України (до грудня 2025 року).
На новій посаді він відповідав за координацію роботи Офісу, формування внутрішньої та зовнішньої політики, а також за забезпечення Президента об’єктивною інформацією. У перші місяці роботи відбулися візити до Мінська для активізації Тристоронньої контактної групи. Андрій Єрмак також очолював Комісію з державних нагород та геральдики, був заступником голови Національної ради з антикорупційної політики та головою Ради з підтримки підприємництва при Президентові.
За п’ять з половиною років на посаді Андрій Єрмак став центральною фігурою в управлінні державою в умовах найважчих випробувань — від пандемії до повномасштабної війни.
Андрій Єрмак під час повномасштабної війни: дипломатія та координація
24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Андрій Єрмак залишився в Києві й координував роботу Офісу в екстремальних умовах. Його роль включала організацію гуманітарних процесів, підтримку міжнародних контактів та участь у переговорах.
Він був залучений до обміну полоненими, зокрема у вересні 2022 року — обміну бійців «Азову» на Віктора Медведчука в Туреччині. Працював у форматі групи Єрмака–Макфола з питань санкцій проти Росії. Брав участь у координації енергетичних санкцій та дипломатичних зусиль щодо підтримки України з боку партнерів.
Його юридична освіта та продюсерський досвід допомагали структурувати складні переговори та знаходити нестандартні рішення. Багато хто відзначав його здатність працювати цілодобово та зберігати холодний розум у кризових ситуаціях.
Завершення повноважень та нові виклики
28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку з посади керівника Офісу Президента. За день до цього НАБУ та САП провели обшуки в його офісі в рамках розслідування корупційних справ, зокрема пов’язаних з енергетичною сферою. Президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення, щоб уникнути чуток та спекуляцій.
У 2026 році з’явилися нові епізоди: у травні Андрію Єрмаку повідомили про підозру в справі «Династія» щодо можливого відмивання коштів на суму близько 460 мільйонів гривень. Його затримували, а згодом відпустили під заставу в 140 мільйонів гривень. Справи перебувають на стадії досудового розслідування.
Ці події стали фіналом одного з найяскравіших періодів його кар’єри. Водночас у березні 2026 року Єрмака обрали головою Комітету захисту жертв збройної агресії проти України при Національній асоціації адвокатів України — це свідчить, що юридична експертиза залишається затребуваною.
Особисте життя та цінності
Андрій Єрмак неодружений і не має дітей. Він рідко коментує особисте життя, зосереджуючись на роботі. Інтерес до кіно та міжнародного права, очевидно, сформував його світогляд: уміння бачити ситуацію з різних боків, цінувати переконливу історію та шукати компроміси там, де це можливо.
Його шлях — від київських дворів і юридичних кабінетів через кінознімальні майданчики до найвищих державних кабінетів — залишається прикладом того, як різноманітний досвід може стати перевагою в часи, коли країні потрібні і юристи, і дипломати, і люди, здатні розповідати складні історії так, щоб їх почули у світі.
Сьогодні Андрій Борисович Єрмак — це вже не чинний керівник Офісу, а екс-голова, чия роль у 2020–2025 роках ще довго буде предметом аналізу істориків та політологів. Його біографія продовжує писатися, і наступні глави залежатимуть від того, як розгортатимуться судові процеси та які нові проєкти з’являться в його житті.
Leave a Reply