Питання легітимності глави держави в умовах тривалої війни стосується не лише політики, а й базових засад конституційного ладу. Володимир Зеленський, обраний у 2019 році, формально завершив п’ятирічний строк повноважень 20 травня 2024 року. Проте чинне законодавство України прямо передбачає продовження його повноважень до моменту вступу на пост новообраного Президента після скасування воєнного стану.
Ця норма не виникла випадково. Вона покликана забезпечити безперервність влади в найкритичніший для країни період. Воєнний стан, запроваджений 24 лютого 2022 року і неодноразово продовжений, станом на серпень 2026 року діє до 31 жовтня. Саме він визначає правові рамки, у яких працює нинішній Президент.
Розглянемо детально, які саме положення Конституції та спеціального закону створюють правову основу для збереження повноважень, як вони застосовуються на практиці і чому дискусії про «втрату легітимності» не мають юридичного підґрунтя.
Конституційні норми про строк і безперервність повноважень Президента
Стаття 103 Конституції України встановлює, що Президент обирається громадянами на п’ять років. Ця норма визначає звичайний строк повноважень. Водночас стаття 108 чітко формулює інший принцип: Президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.
Саме ця конструкція стає ключовою. Повноваження не припиняються автоматично в день, коли минає п’ять років від інавгурації. Вони тривають доти, доки не з’явиться законно обраний наступник. Конституція не містить жодного положення, яке б дозволяло автоматичне припинення повноважень через закінчення календарного строку в умовах, коли вибори провести неможливо.
Дострокове припинення повноважень можливе лише у чотирьох випадках: відставка, неспроможність виконувати обов’язки за станом здоров’я, імпічмент або смерть. Жоден з цих випадків не стосується звичайного закінчення строку. Тому передача повноважень Голові Верховної Ради відбувається виключно при достроковому припиненні, а не після 20 травня 2024 року.
Конституція України гарантує безперервність виконання функцій глави держави, щоб уникнути правового вакууму саме тоді, коли країна найбільш уразлива.
Закон про правовий режим воєнного стану як спеціальна норма
Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року (№ 389-VIII) деталізує правила поведінки органів влади в умовах особливого правового режиму. Стаття 10 цього Закону прямо забороняє припинення повноважень Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та інших ключових органів під час дії воєнного стану.
Окрема норма стосується саме Президента. У разі закінчення строку його повноважень під час воєнного стану ці повноваження продовжуються до вступу на пост новообраного Президента, обраного після скасування воєнного стану. Це не тлумачення і не політична домовленість — це пряма законодавча вимога.
Стаття 19 Закону забороняє проведення виборів Президента України, виборів до Верховної Ради та місцевих виборів на період дії воєнного стану. Таким чином, законодавець свідомо поєднав дві норми: заборону виборів і продовження повноважень чинної влади. Мета — зберегти керованість держави під час збройної агресії.
Верховна Рада неодноразово підтверджувала ці положення, продовжуючи воєнний стан кожні 90 днів. Станом на липень 2026 року це стало вже двадцятим продовженням. Кожне таке рішення парламент ухвалює більшістю голосів, що додатково легітимізує чинний порядок.
Як працює механізм на практиці з 2024 року
Після 20 травня 2024 року не відбулося жодної правової процедури, яка б змінювала статус Президента. Центральна виборча комісія, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та Міністерство юстиції публічно підтверджували: повноваження тривають на підставі Конституції та Закону про воєнний стан.
Президент продовжує виконувати всі функції, передбачені статтею 106 Конституції, зокрема керівництво у сферах національної безпеки і оборони, призначення вищого командування, введення воєнного стану та мобілізації. Обмеження стосуються лише тих повноважень, які прямо суперечать режиму воєнного стану (наприклад, дострокове припинення повноважень парламенту).
Практичний наслідок — відсутність правового вакууму. Верховний Головнокомандувач залишається на посаді, Рада національної безпеки і оборони функціонує, міжнародні переговори ведуться від імені легітимного глави держави. Це визнають і партнери України, і міжнародні організації, які продовжують взаємодію з Президентом Зеленським.
| Норма | Зміст | Значення для повноважень |
|---|---|---|
| Ст. 103 Конституції | Строк повноважень — 5 років | Визначає звичайний календарний строк |
| Ст. 108 Конституції | Повноваження до вступу новообраного Президента | Гарантує безперервність |
| Ст. 10 Закону про воєнний стан | Неприпустимість припинення повноважень органів влади | Пряма заборона припинення |
| Ст. 19 Закону про воєнний стан | Заборона виборів Президента | Унеможливлює обрання наступника |
Дані таблиці базуються на офіційних текстах Конституції України та Закону «Про правовий режим воєнного стану» (zakon.rada.gov.ua).
Чому дискусії про «втрату легітимності» не мають юридичної сили
Аргумент про автоматичну втрату повноважень після 20 травня 2024 року з’явився переважно в інформаційному просторі, пов’язаному з російською пропагандою. Він ігнорує системний зв’язок між статтями Конституції та спеціальним законом. Юристи, які працюють із конституційним правом, послідовно вказують: строк у п’ять років — це максимальний строк, на який обирають, але не момент автоматичного припинення повноважень.
Конституційний Суд України не розглядав це питання окремим рішенням, бо юридичної невизначеності немає. Норми є чіткими і не потребують додаткового тлумачення для застосування. Велика Палата Верховного Суду у 2026 році також підтвердила, що обмеження виборчих прав під час воєнного стану відповідає статті 64 Конституції.
Соціологічні опитування, які проводилися у 2024–2025 роках, показували, що більшість громадян вважає правильним збереження повноважень Президента до кінця воєнного стану. Це не створює правової підстави, але демонструє суспільну підтримку саме такого підходу.
Міжнародний вимір і позиція партнерів
Європейський Союз, США та інші партнери продовжують визнавати Володимира Зеленського легітимним Президентом України. Усі міжнародні угоди, військова допомога, переговори щодо гарантій безпеки ведуться з чинним главою держави. Жодна країна-партнер не поставила під сумнів його правовий статус після травня 2024 року.
Міжнародне право не містить норми, яка б зобов’язувала державу проводити вибори під час активної фази збройного конфлікту на власній території. Навпаки, практика демократичних країн під час Другої світової війни та інших конфліктів часто передбачала продовження повноважень органів влади до відновлення нормальних умов.
У 2025–2026 роках окремі політики за кордоном публічно піднімали тему виборів. Українська сторона відповідала, що проведення виборів можливе лише після створення безпекових умов і скасування воєнного стану. Президент неодноразово заявляв про готовність до виборів за умови належних гарантій безпеки від партнерів.
Поточний стан станом на серпень 2026 року
Воєнний стан і загальна мобілізація продовжені до 31 жовтня 2026 року. Це означає, що правові підстави для проведення президентських виборів відсутні. Президент Зеленський продовжує виконувати повноваження в повному обсязі, передбаченому Конституцією, за винятком тих, які обмежені режимом воєнного стану.
Верховна Рада працює в сесійному режимі, ухвалює закони, затверджує продовження воєнного стану. Система стримувань і противаг зберігається: парламент може контролювати дії виконавчої влади, суди продовжують працювати, хоча й з урахуванням особливостей воєнного часу.
Практична реальність 2026 року показує: держава функціонує на основі чинних норм. Будь-які зміни можливі лише після скасування воєнного стану. Тоді Верховна Рада протягом дев’яноста днів має призначити вибори, а Президент виконуватиме обов’язки до інавгурації наступника.
Право на владу Зеленського під час воєнного стану ґрунтується не на політичній доцільності, а на прямих нормах Конституції та Закону про правовий режим воєнного стану.
Ця конструкція розроблена саме для того, щоб країна не опинилася без легітимного глави держави в момент, коли це найбільш небезпечно. Вона працює і продовжуватиме працювати доти, доки діє воєнний стан і не буде обрано нового Президента України.
Юридична логіка залишається незмінною: поки триває особливий правовий режим, повноваження чинного Президента продовжуються. Це забезпечує стабільність державного управління і відповідність дій влади Основному Закону. Після скасування воєнного стану механізм повернеться до звичайного порядку — проведення виборів і передачі влади новообраному главі держави.
Leave a Reply