Право на житло в Україні захищене Конституцією та спеціальним законодавством. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, ніж на підставі закону та за рішенням суду. Цей принцип залишається непорушним і після набрання чинності Закону України «Про основні засади житлової політики» № 4751-IX від 13 січня 2026 року, який скасував старий Житловий кодекс і закріпив сучасні правила.
Виселення завжди проходить через суд. Самовільні дії власника — зміна замків, відключення комунікацій чи фізичне виштовхування — є незаконними і можуть мати кримінальні наслідки. Водночас закон чітко визначає категорії осіб, яких виселити вкрай складно або взагалі неможливо без надання альтернативного житла.
Нижче — детальний розбір захищених категорій станом на 2026 рік з урахуванням судової практики та нових норм щодо внутрішньо переміщених осіб.
Співвласники житла
Особа, яка має будь-яку частку у праві власності на квартиру чи будинок, не підлягає виселенню. Навіть частка 1/100 дає право користуватися житлом нарівні з іншими співвласниками. Це випливає зі статті 321 Цивільного кодексу України: право власності є непорушним.
Суд не може позбавити співвласника права проживання лише через конфлікт із іншими власниками. Спори вирішуються через поділ майна, викуп частки або виділ у натурі. Поки частка належить людині, виселення неможливе.
Неповнолітні діти
Діти — найбільш захищена категорія. Згідно зі статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства», дитина має право користуватися житлом нарівні з власником або наймачем. Виселення неповнолітнього можливе лише за обов’язкової участі органу опіки та піклування і тільки за умови надання іншого придатного житла.
Суди в переважній більшості випадків стають на бік дитини. Якщо умови нового житла гірші за попередні, орган опіки не дає згоди, а суд відмовляє в позові. Це стосується як приватних квартир, так і державного чи комунального фонду.
Навіть якщо батьки розлучилися або власник змінився, дитина зберігає право користування житлом до повноліття, якщо інше місце проживання не забезпечене на належному рівні.
Військовослужбовці та мобілізовані
Під час дії воєнного стану виселення мобілізованих, контрактників і членів їхніх сімей практично заблоковане. Суди та виконавці враховують спеціальні соціальні гарантії для захисників. Спроби виселити родину військовослужбовця без вагомих підстав і надання альтернативи зазвичай закінчуються відмовою.
Окремий захист діє і для осіб з інвалідністю внаслідок війни. Їх не можна виселяти зі службового чи іншого житла без забезпечення іншого приміщення, пристосованого до потреб.
Особи з довічним правом користування
Довічне право користування житлом виникає за заповітом, договором довічного утримання або рішенням суду. Власник не може самостійно припинити таке право. Виселення можливе лише у виняткових випадках — наприклад, при систематичному руйнуванні майна — і знову ж таки через суд.
Така категорія осіб часто отримує додатковий захист у справах, де суд оцінює пропорційність втручання у право на житло з огляду на статтю 8 Європейської конвенції з прав людини.
Члени сім’ї власника та особи, вселені на законних підставах
Члени сім’ї власника, яких було вселено за його згодою, набувають право користування житлом. Тривале проживання та реєстрація місця проживання створюють міцний зв’язок із житлом. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що тривале проживання може зробити виселення непропорційним втручанням у приватне життя.
Для колишніх членів сім’ї (після розірвання шлюбу) право користування зберігається, якщо особа не має іншого житла і не порушує правил співжиття. Виселення можливе лише за наявності доказів систематичного псування майна, використання приміщення не за призначенням або створення нестерпних умов для інших мешканців.
Внутрішньо переміщені особи
З 22 жовтня 2026 року набирає чинності новий Закон про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб № 4924-IX. Він прямо забороняє виселяти ВПО з місць тимчасового проживання (шелтерів, гуртожитків, модульних містечок, комунального житла) лише через закінчення строку тимчасового проживання. Заборона діє під час воєнного стану та ще шість місяців після його припинення або скасування.
Ця норма стосується вразливих категорій переселенців, визначених урядом. Приватний договір оренди живе за своїми правилами: якщо є борг за оренду, захист не спрацьовує.
Особи з інвалідністю, пенсіонери та інші вразливі групи
Люди з інвалідністю І та ІІ груп, пенсіонери, особи, які тривалий час вкладали кошти в утримання житла, отримують додатковий захист. Суд обов’язково перевіряє наявність іншого житла та можливість бездомності. Виселення «в нікуди» для цих категорій майже завжди визнається непропорційним.
| Категорія осіб | Основна підстава захисту | Чи потрібне альтернативне житло |
|---|---|---|
| Співвласник | Право власності (ст. 321 ЦК) | Не застосовується |
| Неповнолітня дитина | Закон «Про охорону дитинства» | Обов’язково |
| Військовослужбовець / мобілізований | Спеціальні гарантії воєнного стану | Зазвичай так |
| Особа з довічним правом користування | Заповіт, договір, рішення суду | Так у більшості випадків |
| ВПО (тимчасове житло) | Закон № 4924-IX (з 22.10.2026) | Так, на період дії захисту |
Дані узагальнено на основі Цивільного кодексу України, Закону «Про основні засади житлової політики» та матеріалів 24tv.ua.
Коли виселення все ж можливе
Навіть захищені категорії не мають абсолютного імунітету. Виселення без надання іншого житла допускається при систематичному руйнуванні або псуванні приміщення, використанні його не за призначенням чи грубому порушенні правил співжиття, якщо попередні заходи впливу виявилися безрезультатними. Самовільне зайняття житла також дає підстави для виселення.
У разі іпотеки чи звернення стягнення на житло, придбане за кредитні кошти, правила інші, але суди все одно перевіряють інтереси дітей і вразливих осіб.
Будь-яке виселення відбувається виключно за рішенням суду. Власник має право звернутися з позовом про усунення перешкод у користуванні майном, проте суд оцінює всі обставини справи, включаючи наявність іншого житла у відповідача.
Знання цих правил допомагає як власникам, так і мешканцям уникати незаконних дій і захищати свої права в суді. У складних ситуаціях варто звертатися до професійної юридичної допомоги та органів опіки, щоб усі рішення відповідали закону та інтересам найвразливіших.
Leave a Reply