Коли на екрани вийшла історична драма «І будуть люди», глядачі одразу відчули, що перед ними не просто серіал, а жива тканина української долі. Дванадцять серій, дванадцять доль — і кожна з них тримається на плечах акторів, які не грали, а жили своїми персонажами. Ця епопея, знята за романом Анатолія Дімарова, показала село на зламі епох: від Першої світової до приходу радянської влади. І саме актори зробили так, що глядач не спостерігав історію збоку, а дихав одним повітрям із героями.
Серіал вийшов у вересні 2020 року на телеканалі СТБ. Його зняла студія Film.UA за підтримки Міністерства культури. Режисер Аркадій Непиталюк обрав повільний темп, приглушені кольори й максимальну автентичність. Акторський склад підбирався не за зірковістю, а за внутрішньою відповідністю ролі. І цей підхід спрацював на всі сто.
Сьогодні, через кілька років після прем’єри, ми повертаємося до тих, хто став обличчям цієї історії. Хтось пішов на фронт, хтось продовжує зніматися, хтось викладає. Але всі вони назавжди залишилися частиною «І будуть люди».
Головні актори та їхні ролі
Центральна лінія серіалу крутиться навколо родини Івасютів і тих, хто з ними перетинається. Кожен епізод присвячений окремому персонажу, і це дало акторам простір для глибокого занурення.
| Актор | Роль | Коротка характеристика персонажа |
|---|---|---|
| Остап Дзядек | Оксен Івасюта | Молодий господар хутора, сила землі, людина твердих принципів |
| Віктор Жданов | Свирид Івасюта | Батько Оксена, заможний селянин старої закалки |
| Катерина Григоренко | Олеся Івасюта | Дочка родини, ніжна й сильна водночас |
| Олена Борозенець | Тетяна Світлична | Дочка священика, мріє про вчителювання |
| Акмал Гурєзов | Василь Ганжа | Бідний наймит, який повірив у комуністичні обіцянки |
| Костянтин Темляк | Олег Мирославський | Інтелігент, який опиняється в епіцентрі змін |
Дані з офіційних матеріалів серіалу та відкритих джерел українських медіа.
Ця таблиця лише вершина. За кожним ім’ям — своя історія підготовки до ролі, свої відкриття на знімальному майданчику й свій шлях після прем’єри.
Остап Дзядек — Оксен Івасюта
Остап Дзядек народився 1 січня 1989 року в селі Дунаїв на Львівщині. Закінчив Львівське училище культури, потім акторський факультет університету Франка в майстерні Богдана Козака. До «І будуть люди» він уже мав театральний досвід і кілька кіноролей, але саме Оксен став його проривом.
У романі Оксен — кремезний, майже бичачої сили чоловік. Дзядек стрункий, з гострими рисами обличчя. Режисер свідомо пішов проти книжкового опису. І не помилився. Остап зіграв не зовнішню міць, а внутрішню — ту, що тримає людину на землі, коли навколо все руйнується. Його Оксен мовчить багато, але в очах читається ціла філософія.
Глядачі досі згадують сцени, де Оксен просто стоїть серед поля. Без патетики. Без слів. І саме в цих моментах відчувається справжня вага землі під ногами.
Після серіалу Дзядек знімався в «Будинок „Слово“», «Морені», продовжує працювати в театрі. У 2024–2025 роках він також викладає англійську — тихий, але важливий жест людини, яка шукає нові точки опори.
Віктор Жданов — Свирид Івасюта
Віктор Жданов — актор іншої вагової категорії. Дворазовий лауреат «Золотої дзиґи», він уже мав за плечима «Кріпосну», «Мирний-21» і десятки інших робіт. Свирид Івасюта став для нього роллю, в якій зійшлися досвід і внутрішня свобода.
Свирид — не просто батько. Це людина, яка будувала життя за старими правилами і раптом опинилася в світі, де ці правила скасували. Жданов зіграв його без сентиментів. Жорстко, іноді жорстоко, але з глибоким розумінням, чому ця людина не може інакше.
На знімальному майданчику актор дозволяв собі імпровізації. Одна з найяскравіших — сцена з москалем, яку вони з режисером додали спонтанно. Вона увійшла в серіал і стала однією з тих, що запам’ятовуються надовго.
Олена Борозенець — Тетяна Світлична
Олена Борозенець народилася 23 лютого 1991 року в Сумах. Закінчила університет Карпенка-Карого. До «І будуть люди» вона вже активно працювала в дубляжі й мала кіноролі. Тетяна Світлична стала для неї однією з найскладніших робіт.
Тетяна — дочка священика. Вона мріє стати вчителькою, але історія ламає всі плани. Борозенець зіграла її з дивовижною точністю: і м’якість, і внутрішню сталь, і ту особливу жіночу гідність, яку не зламати навіть у найтемніші часи.
Акторка згадувала, що роль Тетяни стала для неї своєрідним дзеркалом. Багато речей, які переживала героїня, відгукувалися в особистому досвіді. І саме ця близькість зробила образ таким переконливим.
Катерина Григоренко — Олеся
Катерина Григоренко втілила Олесю — дівчину, яка росте в родині Івасютів і проходить через усі бурі століття. Її геройня — це ніжність, що не стає слабкістю, і сила, що не перетворюється на жорстокість.
Григоренко вже мала досвід у «Захарі Беркуті» та інших проектах. У «І будуть люди» вона зіграла з тією особливою щирістю, яка властива тільки молодим актрисам, що ще не встигли «наїстися» кліше. Її Олеся дивиться на світ відкритими очима — і саме тому її біль відчувається особливо гостро.
Акмал Гурєзов — Василь Ганжа
Акмал Гурєзов зіграв, мабуть, найтрагічнішого героя. Василь Ганжа — бідний наймит, який повірив обіцянкам нової влади. Його шлях від надії до розчарування став однією з найтемніших ліній серіалу.
Гурєзов підійшов до ролі з майже документальною точністю. Він досліджував, як змінювалася мова, жести, навіть хода людини, яка раптом отримує владу над тими, хто вчора був вище. І результат вийшов страшним у своїй правдивості.
Костянтин Темляк — Олег Мирославський
Костянтин Темляк увійшов у серіал уже з солідним багажем: «Кіборги», «Поводир», «Будинок „Слово“». Олег Мирославський — інтелігент, який намагається зберегти людяність у світі, що стрімко втрачає її.
У 2024 році Темляк став бійцем 92-ї окремої штурмової бригади. Він залишив сцену заради фронту. Цей факт надає його ролі в серіалі особливого, майже пророчого звучання.
Коли дивишся на його Олега сьогодні, розумієш: актор не просто грав історію. Він жив у ній ще до того, як історія знову постукала в двері.
Інші важливі обличчя серіалу
Олександр Піскунов зіграв Федора Світличного — батька Тетяни. Його священик — не ікона, а жива людина зі своїми сумнівами й болем. Віталій Ажнов втілив Максима Твердохліба, хлопця, чия доля стає дзеркалом цілого покоління. Олександр Мавріц зіграв Михайла Гайдука — того, хто взяв зброю, коли прийшла нова влада.
Кожен із них отримав свій епізод, і кожен зробив його самодостатньою історією. Це рідкісний випадок, коли другорядні ролі не відчуваються другорядними.
Як створювався акторський ансамбль
Режисер Аркадій Непиталюк і команда кастингу шукали не зірок, а людей, у яких є внутрішня відповідність персонажам. Багато акторів проходили кілька турів. Деякі ролі переписувалися вже під конкретного виконавця.
Зйомки тривали з вересня 2019 до січня 2020. Декорації хутора Івасютів будували спеціально під Києвом. Костюми шили з автентичних матеріалів — для бідніших героїв навіть використовували кропиву. Акторам доводилося працювати в складних погодних умовах, іноді по кілька дублів під дощем і вітром.
Музику написав Morphom. Пісні «Зозуля» і «Запізно» у виконанні гурту Leléka стали майже окремими персонажами серіалу.
Що сталося з акторами після прем’єри
Серіал спочатку мав скромні телевізійні рейтинги, але в інтернеті зібрав мільйони переглядів. На YouTube усі 12 серій швидко набрали понад 10 мільйонів переглядів. Пізніше стрічка з’явилася на Netflix.
Актори пішли різними шляхами. Хтось, як Темляк, обрав фронт. Хтось продовжує активно зніматися. Хтось, як Дзядек, поєднує акторство з викладанням. Але всі вони залишаються частиною однієї великої історії — тієї, що почалася на сторінках роману Дімарова і ожила на екрані.
Сьогодні, у 2026 році, «І будуть люди» звучить інакше, ніж п’ять років тому. Тоді це була історія про минуле. Зараз — дзеркало, в якому видно, як мало змінилося в головному. Люди все ще шукають опору. Все ще намагаються зберегти гідність. Все ще вірять, що «і будуть люди».
Актори цього серіалу не просто зіграли ролі. Вони стали свідками й учасниками розмови, яка триває вже понад сто років. І саме тому їхні обличчя залишаються в пам’яті так довго після титрів.
Leave a Reply