У серці кожної великої акторської долі завжди живе тихе, але найміцніше коло — сім’я. Для народної артистки України Ади Роговцевої саме онуки стали тим світлом, яке тримає її в найважчі моменти. Їхні голоси, обійми й навіть короткі візити з фронту перетворюють звичайні дні на справжні свята. Сьогодні ця родина — вже чотири покоління, де талант, любов і патріотизм переплітаються так щільно, що здається, ніби сама Україна дихає через них.
Ада Миколаївна народилася 16 липня 1937 року в Глухові. За плечима — десятки ролей, Шевченківська премія, звання Героя України. Але коли питають, що дає їй сили в 89 років, вона відповідає просто: донька, онуки й правнук. У 2025–2026 роках родина знову з’явилася на публіці — спочатку на різдвяній сцені, потім за великоднім столом. І кожного разу глядачі бачили не просто зірку, а бабусю, яка тримає за руки своїх захисників.
Онуки Ади Роговцевої — це не лише продовження династії. Це живі докази того, як творчість і мужність можуть іти поруч. Олексій, Дарина, Матвій і маленький Костянтин — кожен зі своєю історією, і всі вони тримають бабусю так само міцно, як вона тримала їх у дитинстві.
Хто такі онуки Ади Роговцевої: імена, долі, професії
Сім’я Роговцевої-Степанкових завжди була творчою. Чоловік Ади Миколаївни, актор Костянтин Степанков, пішов із життя у 2004 році. Син Костянтин-молодший помер від важкої хвороби у 2012-му. Донька Катерина Степанкова стала режисеркою й акторкою, яка досі ставить вистави з матір’ю. Саме через дітей і з’явилися онуки.
Старший онук — Олексій Степанков-Ткаченко. Він народився 26 серпня 1991 року в Ізраїлі, куди тимчасово виїхала Катерина. До повномасштабного вторгнення Олексій працював оператором-постановником. Після 24 лютого 2022 року добровільно пішов у ЗСУ. Зараз він захищає країну, а в рідкісні відпустки повертається додому — і одразу сідає з бабусею фарбувати писанки або співати колядки.
Онука Дарина (Дарія) Степанкова — донька покійного сина Костянтина. Вона обрала акторську стежку і грає на сцені Театру імені Лесі Українки. Дарина часто публікує теплі фото з бабусею і пише про неї з особливою ніжністю: «Ада — це любов, бо складається з мільйонів деталей».
Молодший онук Матвій Скляренко народився 14 червня 2011 року. Він син Катерини та зятя Ади Миколаївни — Олексія Скляренка, який теж служить у ЗСУ. Матвій ще підліток, але вже росте в атмосфері театру, волонтерства й патріотизму. У грудні 2025-го він вийшов на сцену разом із усією родиною під час концерту-містерії «Територія Різдва».
Саме четверо поколінь — Ада, Катерина, онуки й правнук — стали символом незламності для тисяч українців, які бачили їхній спільний виступ.
Правнук Костянтин і молодше покоління
У 2018 році Ада Роговцева вперше стала прабабусею. Син Олексія та його дружини Вікторії Степанкової (режисерки) отримав ім’я Костянтин — на честь прадіда й діда. Маленький Костя вже вміє розмальовувати писанки поруч із прабабусею. На великодніх фото 2026 року він сидить за столом разом із військовими дядьками й дідусем, і в очах у нього та сама увага, яку колись мала маленька Ада, дивлячись на своїх батьків.
Вікторія Степанкова, невістка, регулярно ділиться кадрами з родинного архіву. Саме вона часто організовує зустрічі, коли хлопці приїжджають з фронту. У липні 2025-го, коли Аді Миколаївні виповнилося 88, Вікторія й Дарина привітали її найніжнішими словами й рідкісними світлинами.
Онуки на фронті: як війна змінила родину
Олексій Степанков і Олексій Скляренко — два Олексії, які добровольцями пішли захищати Україну. Бабуся відкрито розповідає, як війна вплинула на характер онука. Після повернення з передової він здригається від різких звуків. Навіть звичайне зітхання Ади Миколаївни може нагадати йому свист ракети. Але вона ніколи не просить його залишитися вдома. «Він там, де має бути», — каже акторка.
У грудні 2025 року обидва захисники змогли приїхати на концерт. Разом із Катериною, Дариною, Вікторією, Матвієм і маленьким Костею вони виконали колядку «Ой у полі-полі виросла ялина». Сцена стала живою іконою єдності: бабуся сиділа за столом, жінки підходили першими, потім чоловіки обіймали їх за плечі, а фінальним акордом став правнук.
На Великдень 2026-го родина знову зібралася на кухні. Олексій Степанков з довгим волоссям розписував писанки, зять Олексій Скляренко зосереджено малював візерунки, а Ада Миколаївна тримала правнука на колінах. «Традиції незмінні. Кожного року всі разом — діти й дорослі фарбуємо яйця», — підписала вона світлини.
| Член родини | Рік народження | Статус / професія | Зв’язок з Адою |
|---|---|---|---|
| Олексій Степанков-Ткаченко | 1991 | Оператор, військовослужбовець ЗСУ | Онук (син Катерини) |
| Дарина Степанкова | — | Акторка Театру ім. Лесі Українки | Онука (донька сина Костянтина) |
| Матвій Скляренко | 2011 | Школяр, учасник родинних виступів | Онук (син Катерини) |
| Костянтин Степанков | 2018 | Правнук | Син Олексія |
Дані зібрані з публічних виступів родини та повідомлень українських медіа 2025–2026 років.
Як онуки підтримують бабусю у творчості
Катерина Степанкова не просто донька — вона режисерка, яка повертає матір на сцену. Вистави «Рожевий міст» і «Вася повинен зателефонувати» йшли за її постановкою. Онуки часто бувають на репетиціях. Дарина вже сама грає, а Олексій раніше знімав, тепер підтримує з фронту.
Ада Миколаївна зізнається, що після втрати сина саме онуки не дали їй «згаснути». Вона писала книгу «Свідоцтво про життя», думаючи про них. Сьогодні в селі під Києвом вона збирає ягоди «онукам на компоти та пироги». У липні 2026-го, готуючись до 89-річчя, акторка дякувала Богові саме за доньку, онуків і правнука.
У родині Роговцевих немає «далеких» родичів. Кожен день народження, кожне свято — це привід зібратися, навіть якщо хтось приїжджає прямо з окопів.
Родинні традиції, які об’єднують покоління
Писанки на Великдень, колядки на Різдво, вишиванки на свята — у цій сім’ї традиції живі. Ада Миколаївна згадує, як навіть найменших онуків одягали у вишиті сорочки. Зараз те саме робить правнук. Коли хлопці з фронту сідають за стіл і беруть у руки пензлик, бабуся мовчки спостерігає. Для неї це і є перемога — можливість бути разом.
Онуки називають її просто Ада. Не «бабуся», а Ада. Бо відчувають, що вона — і зірка, і найближча людина водночас. Ця особливість родини передається далі. Маленький Костя вже вчиться відрізняти «Аду Миколаївну» на сцені від «своєї Ади» вдома.
Чому історія онуків Ади Роговцевої важлива сьогодні
У часи, коли багато сімей розірвані війною, родина Роговцевої показує інший шлях. Тут немає скарг. Є тиха гідність, спільна праця й любов, яка сильніша за відстань. Онук-оператор став солдатом. Онука-акторка грає на українській сцені. Молодший онук росте зі знанням, що свобода — не абстракція. А правнук уже вміє тримати писанку так само уважно, як прабабуся тримала колись мікрофон.
Ада Роговцева ніколи не була «зіркою в ізоляції». Вона завжди була матір’ю, дружиною, бабусею. І саме через онуків її історія продовжується не лише в кіно й театрі, а в реальному житті України 2026 року. Коли чотири покоління виходять на сцену і співають про ялину в полі, зал розуміє: це не просто колядка. Це молитва за тих, хто зараз на фронті, і подяка за тих, хто чекає вдома.
Родина залишається найміцнішою сценою Ади Миколаївни. І поки онуки поруч — навіть якщо лише на кілька днів відпустки — легендарна акторка знає, що її світ тримається на найкращому фундаменті.
Leave a Reply